- лісниця
- -і, ж., розм.1) Дике плодове дерево, що росте у лісі, та його плоди; дичка.2) Те саме, що лісна́ (див. лісний I).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
лісниця
Смотреть что такое "лісниця" в других словарях:
сниця — і, ж. Подовжній брус, за допомогою якого кріпляться інші частини плуга, воза, культиватора тощо … Український тлумачний словник
сниця — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
благовісниця — іменник жіночого роду, істота книжн … Орфографічний словник української мови
вісниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
заздрісниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
злісниця — іменник жіночого роду, істота зла жінка рідко … Орфографічний словник української мови
Кісниця — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
надкісниця — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
намісниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
оповісниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
передвісниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
